чим далі - тим ліпше
я вже вибудовую в собі це " без хлопців"
більш-менш виходить
я не пишу нікому перша, не те що мені це не потрібно
ні, просто нащо? всі ці спілкування сходяться на нуль
так нащо витрачати час?
так, я відписую коли мені пишуть, з етикету
але писати першою? ні, дякую, досить з мене
С. пише зараз перший, але я думаю це ненадовго…
і не знаю чи варто йому першому писати
який з того результат потім буде?

варто сюди писати хто мені написав в інстаграмі сьогодні чи ні? чи то одноразова акція? як завжди…

у мене дуже погана пам*ять, тому напишу тут, аби потім прочитати і посміхнутися
так ось, їздила сьогодні з татом в село ( я була за кермом), а як їхали назад почалась злива, блискавки літали і було вже темно
в моїй голові промайнула думка " блііін, хотіла б я проїхати в таких умовах", я людина яка завжди думає наперед про небезпеку, і навряд погодиться на таке, але тут було щось інше, азарт, бажання довести сама собі що я І ЦЕ МОЖУ ЗРОБИТИ, а чи точно собі?
чи колишньому життю? так колишньому життю байдуже на це…
хоч бери і пригай вище голови…
щось я відійшла від теми, ми їхали і тато потім відпустив хлопця свого і я сіла за кермо
і це так приємно, коли тато довіряє тобі
і я добре проїхала в таких умовах
тепер я розумію, що страх - це ніщо
він тільки заважає, і тому треба жити без нього!
сподіваюсь завтра на водінні покажу інструктору, що бувають дні коли я не туплю ахах
а ще, я пишу сюди лиш тому, що мені самотньо, але не хочу поки цього визнавати…
і дуже хочу на море, в Одесу, і тату…

градусы - я больше никогда
ця пісня вже другий день на повторі…

так ось, три дні не вмикати ноут і можна забути сюди зайти
це літо трохи починає давити на мене, але я намагаюсь розбавляти його як можу…
а ще, сьогодні дивлюсь купу відео про вегетеріанців
і ця тема мене все більше і більше починає зацікавлювати
я вже 16 днів без м*яса, і мені нормально
думаю час починати вживати білкові продукти, бо я за це весь цей час взагалі не парилася
але починають зникати мої м*язи над якими я свого часу добре працювала, а я цього не хочу

highasakite - lover, where do you live

саме сьогодні я зрозуміла, що досить бігати з одного боку в інший
метатися між хлопцями, в надії що хоча б хтось з них мені підійде
ні, це не так
коли згадую як починалось з О. то я з перших днів загорілась ним, потім довго сумнівалась, але зрозуміла що це моє і я його кохаю
а тут, хлопців знаю по місяцю ато й більше і нічого, навіть симпатії немає
лиш бажання бути потрібною
але я втомилась від цих прогулянок на один вечір, зустрічань на тиждень доки я витримаю їх, а потім тільки на поганій ноті прощаюсь з ними
ні, досить з мене цього всього
спочатку потрібно віднайти себе, а тоді вже зустрічати кохання
а я заплуталась
я думаю все ще люблю О.
десь глибоко в душі досі люблю
маленький відсоток, певне просто пам*ять, але вона і заважає мені
якщо я п*яною завжди кажу що люблю його…